Маріо Пайерас. Час черепахи

Зі збірки «Нові вірші» (1989–1994)

Час черепахи
 

Я досяг того віку

коли орангутани втомлюються жити

а зелені черепахи лише готуються

до своєї мандрівки крізь століття.

Але я ще не прожив часу

за який неспішні комети оббігають свою колію у Всесвіті

ані часу потрібного амате щоб пробити дах сельви

і наблизитися до блискавки.

Протягом цього унікального періоду я бачив як сезонні міграції

відбувалися шляхами

якими творився світ

і зрештою сам уподібнився до птахів

і до цих шляхів.

А завдяки жінці що наші із нею серця

разом вистукують барабанний дріб у відгомоні її крови

я зустрічаю світання із голосом повним метеликів

і зберігаю в пам’яті

мовчання ружі.

Моїм найприємнішим геройством було

цілувати уста розквітлих юнок

а моє справжнє призначення

боронити ціною власного життя

браму що охороняє

свободу виду.

Я дослухаюся до співу моря

подумки слідую за величним парадом

полярних Ведмедиць

але моє замішання триває уже півстоліття

і тривало би безкінечно якби я жив вічно.

 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітки. Зелена черепаха — вид величезних морських черепах; амате — вічнозелене тропічне дерево, що сягає 40 метрів у вишину

Маріо Пайерас. Червонодзьобий мартин

Із циклу «Нові вірші» (1989–1994)

Червонодзьобий мартин

Час поезії не минає

червонодзьобий мартин

що нескінченно летить над океаном.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Маріо Пайерас. Про ріки сну

Із циклу «Нові вірші» (1989–1994)

Про ріки сну

Тепер я розумію, що ти тримаєшся за мене,

засинаючи, аби тебе не здолала течія цієї ріки,

замешканої світними рибами, з мерехтливими

від огняниць берегами; аби тебе не віднесло

далеко від пам’яти і ми поверталися до буття,

незмінно залишаючись самими собою, кожного

ранку світу.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Маріо Пайерас. Медитація альбатроса

Із циклу «Нові вірші» (1989–1994)

Медитація альбатроса

Я запитав альбатроса про його душевний біль,

і південний птах відповів: «Що більше я старіюся,

то краще бачу красу світу; але усе нестерпнішим

стає усвідомлення власної перебіжности».

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . (переклад мій)

Примітка. Цей вірш має два семантичні рівні: його назву можна перекласти як «Роздуми альбатроса» або як «Медитація альбатроса», бо слово «meditación», означає і «роздуми», і «медитація». (Я обрала другий варіант, бо українське слово «медитація» може використовуватись і для позначення роздумів.) А слово «austral»  у словосполученні «ave austral» — «південний птах», «птах Південної півкулі» (альбатроси мешкають у Південному океані) звучить подібно до слова «astral» — «астральний».